Імплантація зубів — одна з найбільш затребуваних стоматологічних послуг, яка без шкоди для сусідніх здорових зубів (як обпилювання під зубний протез) дозволяє вирішити як естетичну, так і функціональну проблему.
Окрім запобігання труднощам з пережовуванням їжі, дентальна імплантація також попереджає деформацію щелепних кісткових тканин, яка неминуча після втрати зубів.
Як і будь-яке хірургічне втручання, імплантація зубів потребує знеболювання. Відповідно до класифікації Американського товариства анестезіологів (ASA), існує кілька типів анестезії, які застосовуються залежно від ситуації та показань у конкретному клінічному випадку, а також враховуючи психологічний стан пацієнта.
Існує місцеве знеболювання, манімальна седація (анксіолізис), поверхнева або середня седація (пацієнт залишається у свідомості), глибока седація (надседація, коли пацієнт у напівдрімоті) та наркоз (загальна анестезія).
У рамках імплантації зубів у сучасній стоматологічній клініці, наркоз доцільно застосовувати, якщо проводиться встановлення 4-х і більше зубних імплантатів. Препарати, що використовуються, не накопичуються в організмі і мають мінімальний негативний вплив на організм.
Якщо стан здоров’я пацієнта дозволяє провести імплантацію зубів під загальним наркозом, то така процедура дає можливість у найкомфортніших умовах як імплантувати зуби, так і вирішити інші стоматологічні проблеми. Так, за один візит до стоматологічної клініки, вдається вирішити перелік проблем у порожнині рота, вирішення яких в іншому випадку зайняло б кілька тижнів або навіть більше часу.
Місцева анестезія найчастіше застосовується при дентальній імплантації від одного до 4-х імплантатів за один раз, якщо це дозволяє об’єм кістки та в місці відсутнього зуба немає запалення. Використання наркозу виправдане для людей з алергією на всі види місцевих анестетиків, із сильно вираженим блювотним рефлексом, людям з психічними відхиленнями та нервовими розладами.
Для застосування наркозу клініка повинна мати ліцензію. Також обов’язкова наявність операційного блоку та приміщення для тимчасового перебування пацієнтів. Крім того, у клініці має бути апарат для наркозу, реанімаційне обладнання та звичайно ж лікар-анестезіолог, оскільки наркоз повинен проходити під постійним контролем окремого фахівця.
